John Singer Sargent
Сарджента виховували американські батьки в Італії. Його талант до малювання привів його до Парижу, де впродовж десяти років він малював французьку знать. Після негативної критики його знаменитої картини "Мадам Х" Сарджент переїхав до Лондона. Він став портретистом для багатих і відомих як у Великобританії, так і в Америці. Він підтримував цей статус більше двадцяти років, а потім шокував свою аудиторію, оголосивши, що решту життя присвятить пейзажам і розпису. Цей груповий портрет був намальований до двадцять першого дня народження Мейбл Френсіс Вікерз (у центрі). Вона зображена з сестрами Флоренс, 18 років, ліворуч і Кларою, 19 років, праворуч. Портрет був незвичайним для того часу - перед нами леді у невимушених позах, що сидять у напівтемряві. Коли Сарджент показав картину в Паризькому салоні в травні 1885 року, її розкритикували. Наступного року в Лондоні на виставці Королівської академії вона була визнана найгіршою картиною року за опитуванням відвідувачів.
Газета "Таймс" від 22 травня 1886 року дала наступну рецензію картині: "Три молодих леді, зображені немов худорляві привиди, дивляться на вас прямо з картини. Вони здаються такими ж примарними, як істоти з іншого світу; ці обличчя схожі на обличчя хворих, ці похмурі сукні, ці нікчемні стільці та столи. Це портрет чи натяк на портрет? Коли бачиш картину вперше... складається неминуче враження, що це лише ескізи, що художник безсумнівно має намір продовжити роботу на ними, і переконати нас, що це мистецтво, колись дуже сміливе і витончене, є законним; що художник справді знає всю правду про своїх позувальниць, і що жодні подальші штрихи не зможуть додати більше життя чи характеру обличчям, формам чи аксесуарам".