Joaquín Sorolla
Це полотно є одним з небагатьох збережених в Музеї прикладів соціального реалізму, тему якого Соролья почав розвивати в період 1890 - 1899 років. Цей жанр був дуже популярним у Європі і, зосереджуючись на драматичному становищі нижчих соціальних класів, був постійним фаворитом у тогочасних салонах, де сюжети з «історією» чи оповіддю все ще вважалися необхідними.
На картині зображено чотирьох молодих повій, які міцно сплять у вагоні третього класу під пильним оком своєї Селестини або сутенерки. Соролья більше уваги приділяє вирішенню суто формальних проблем. Одним з найбільших досягнень картини є вимушена перспектива композиції, яка ніби «просунута» назовні, так що, хоча суб'єкти майже всі сплять, глядач ігнорує їх, але все одно відчуває себе залученим через просторове тяжіння, яке здійснює сама композиція.