Естебена Ріссе

Іноді важко повірити в те, як люди стали відомими. Але це зворотнє твердження так само вірно. Коли в 1867 році народилася Єва Лоуренс Уотсон, ніщо не вказувало на важливу роль, яку вона відіграє згодом. Вона народилася в повній невідомості і там і залишалась до 16 років, поки не вступила до Пенсільванської академії образотворчих мистецтв у Філадельфії. Там вона навчалася під керівництвом Томаса Ікінса. Вона малювала аквареллю та фарбами, але невідомо, чи цікавилася вона взагалі фотографією. Але до 1890-х вона чітко визначилася, що хоче бути фотографом.

Після відкриття власної студії в 1897 році вона швидко стала відомою завдяки експресивному і живописному стилю. Вона твердо вірила в майбутнє жінок у фотографії: "Настане нова ера, і жінки опанують світ фотографії". У 1898 році вона представила свої роботи на першому фотографічному салоні у Філадельфії. Тут вона зустрілася з Альфредом Штігліцем, одним з суддів. А в 1900 році вона сама стала членом журі. Її цінували нарівні з іншими членами журі, такими, як Альфред Штігліц, Гертруда Кесебір, Френк Юджин і Кларенс Х. Уайт. Вона представила рекордну кількість фото на новаторській виставці американських фотографів у Парижі. Але заявила, що не хоче, щоб її роботу представляли як "жіноче авторство", бажаючи, щоб її оцінювали за рівнем майстерності, а не за статтю. У 1901 році вона вийшла заміж за професора Мартіна Шютце.

У 1902 році вона запропонувала Штігліцу створити асоціацію незалежних фотографів-однодумців. Вони кілька разів листувалися з приводу цієї ідеї. А наприкінці року вона приєдналася до нього як одна із засновниць знаменитого Photo-Secession. В період між 1905 і 1910 роками її інтерес до живопису поновився. Далі вона все менше і менше фотографує, а до 1920 року перестала випускати професійні роботи. Коли вона померла в 1935 р., у товаристві "Відродження" (неколекційний музей) відбулася меморіальна виставка. На виставці не було представлено жодної її фотографії. Відтоді її фотороботи демонструвалися лише на двох інших виставках. Деякі фотографії були показані окремо пізніше. Отже, схоже, що за своє життя Єва пройшла шлях від невідомої до відомої в усьому світі й знову відійшла до забуття. Чому ж тепер ім’я Штігліца міцно закріпилось у світі фотографії, а Ватсон-Шютце майже забуто? Її роль, звичайно, була не менш важливою.

Десь між 1920 і 1924 роками Єва створила альбом сімейних портретів для родини Столфортів. Сьогоднішнє зображення було знайдено в тому альбомі. Це Естебена Ріссе (відома як Аді). На той момент Аді вже була хвора на рак шлунка. Це додає фотографії ще одне значення. Чи це був її останній портрет? Наразі невідомо, як Єва та Аді познайомилися, можливо, це було під час літнього відпочинку Єви в Бердкліффі, в Нью-Йорку. Аді бачила, як  від раку помирає її сестра, тому вона скоріш за все знала, що на неї очікує. На фото вона дивиться вбік, опустивши очі. Основне джерело світла йде справа згори, на профіль лягають сильні тіні. Додаткове джерело світла йде знизу ліворуч. Світло досить м'яке, торкається лише вуха та м’язів на її шиї. Закарлючки внизу праворуч - це підпис Єви.

- Ерік