Harald Sohlberg
Засніжений гірський масив здіймається до темного зоряного неба в синьому світлі зими. Холодні, містичні гірські вершини лежать далеко вдалині; на одну з вершин накладено хрест, що підсилює відчуття сакральності природи, навіть якщо самі гори нагадують крижаний собор. Кілька голих, кривих дерев на темному передньому плані обрамляють могутній вид на гори. У цьому пустельному, позачасовому пейзажі все створене людиною здається крихітним і марним.
Гаральд Сольберг надихнувся на створення цієї картини під час катання на лижах у гірському масиві Рондан на Великдень 1899 року. Він був чудовим лижником і любив досліджувати норвезькі гори. Одного вечора, коли він зупинився перевести подих, його зачарувало надзвичайне блакитнувате світло. Пізніше він повернеться до Рондане, щоб робити замальовки та фотографувати, але йому знадобляться роки, щоб зрозуміти, як виразити своє інтенсивне, майже релігійне переживання природи. «Це було схоже на перебування під високими склепіннями собору, тільки в тисячу разів сильніше», - напише він пізніше в листі про цей досвід.
Як і часто у своїх картинах, Сольберг наголошував на симетричній, збалансованій композиції, де темний передній план слугує силуетом на тлі далекого пейзажу та безкрайнього неба; лише зрідка на його полотнах можна зустріти людей. Він довго працював над кожною картиною, а використання тонких, напівпрозорих шарів фарби створювало інтенсивну глибину колориту і викликало відчуття меланхолії. Гаральд Сольберг вважається одним з провідних неоромантичних художників Норвегії.
Текст: Фрітьоф Брінгагер, Національний художній музей.
Така чудова картина для початку лютого :)