Вінсент ван Гог
У 1888 році Ван Гог створив серію картин із соняшниками. Вони мали стати прикрасою Жовтого будинку в Арлі, в якому зупинився гість Ван Гога, Поль Гоген. На жаль, через сварку з Гогеном, після якої він у параноїдальній паніці відрізав собі мочку вуха, Ван Гог так і не зміг здійснити свій задум. Натомість він відправив картини на виставку, уявивши два соняшники по обидва боки від своєї картини під назвою «Соняшник» і назвавши її «Триптих Берсеус». Картини були виставлені на виставці Les XX у Парижі, і він знову показав усі три картини разом на вищезгаданій виставці у 1890 році.
Соняшники традиційно асоціювалися з поклонінням і постійною відданістю. Для Ван Гога їхні яскраві кольори уособлювали життєдайну силу сонця. Сам художник у листі до Еміля Бернара порівнював кольори своєї картини з ефектом вітражів. Густо накладена фарба, яка ліпить пелюстки квітів і створює візерунок плетіння на поверхні столу, разом із вигином вази посилює кольорові ефекти.