Dante Gabriel Rossetti
Россетті завершив сонет під назвою «La Bella Mano» («Красива рука») через рік після написання картини, що дозволяє припустити, що візуальне зображення могло надихнути його на написання вірша. Дві строфи, що з'являються на рамі, написані італійською мовою, якою Россетті володів з раннього дитинства.
У сонеті йдеться
«О, мила рученько, що ти даруєш мені
В твоїй чистій і правильній стихії,
Звідки з'явилася на світ Дама кохання
народилась [...]
В королівських мудрих перснях і браслетах,
Квітка цноти самої Венери,
Іди, сяй серед сестринського милого гурту;
У дівочій ніжній розмові
Білішай і ніжнішай, доки не будеш ти,
О, рука! Серце в руці закоханого.
Як і в багатьох пізніх роботах Россетті, ця композиція позбавлена наративу. Натомість це зображення уособлення кохання - Венери, якій допомагають її крилаті помічники. Полотно насичене деталями, які розкривають тему кохання - як духовного, так і земного, - представленого в центральній фігурі. Велика кількість символів підсилює тему, зокрема мушля морського гребінця, що нагадує про морське народження Венери. Ефект ореолу створює опукле дзеркало, в якому зображено ліжко, що вабить теперішнього чи майбутнього коханого.