Quentin Metsys
"Стара жінка" — це, мабуть, одна з найкрасивіших і найпотворніших картин у світі! Вибачте за оксюморон, попри жахливий вигляд жінки, сама картина є зразком олійного живопису мистецтва Північного Відродження. Метсіс намалював цей незвичайний портрет з правдивістю та пишністю, зобразивши літню жінку, одягнену за модою часів її молодості, яка романтично простягає комусь бутон троянди. Це може бути сатиричним зображенням старої жінки, яка поводиться невідповідно до свого віку, але, на щастя, в цьому конкретному випадку вона не є реальною людиною: немає жодних сумнівів, що Метсіс у певний момент своєї кар’єри побачив та змалював когось із такою зовнішністю (зараз відомо, що це спричинено хворобою Педжета, що деформує кістки), однак немає жодних записів про аристократичну даму, яка б відповідала цьому опису, тому ймовірно, що він намалював людину з таким захворюванням, а потім підібрав вбрання спеціально для картини.
Створений ним образ одночасно смішний і сумний. Ось вкрай спотворена літня жінка, що своїм видом дає зрозуміти, що вона шукає кохання, і, дивлячись на її застаріле вбрання, деформовані риси обличчя та зморшкувату шкіру важко не посміхнутися хоча б трохи, зрештою, хто захоче зустрічатись з нею? Та чи можемо ми справді посміятися з неї, щоб наші упередження не сказали багато чого про нас? Раптом ми розуміємо, що митець, можливо, навмисно змушує нас відчувати себе некомфортно, щоб показати нам, що ми самі не зовсім позбавлені потворності.
Вона справді могла б бути однією з найнещасливіших жінок на світі: хвороба Педжета не тільки зустрічається дуже нечасто, але й рідко вражає людей молодше п’ятдесяти років, а жінок — ще рідше. Враховуючи ці факти, я вважаю, що сучасний глядач мав би більше співчувати герцогині, ніж глузувати з неї. Проте розум епохи Відродження був менш поблажливим, тож цікаво, чи Метсіс коли-небудь міг мріяти про те, що на неї дивитимуться не лише через призму жорстокості та глузування?
- Сара