Хованки

Представляємо сьогоднішній шедевр завдяки The Phillips Collection :)

Коли Чейз повернувся до Нью-Йорка в 1878 році після навчання за кордоном, він був озброєний темною палітрою і бравурною роботою пензля мюнхенської школи. Проте він залишався сприйнятливим до інших впливів. До 1886 року в його роботах почав проявлятися вплив пленерного живопису, техніки, яку він практикував у Голландії ще в 1880 році, але до якої він повернувся лише через кілька років, у Шиннекоку, Нью-Йорк, де створив багато імпресіоністичних картин. «Хованки» є перехідною роботою: хоча її темні кольори цілком відповідають традиціям мюнхенської школи, ламана робота пензля та натяк на швидкоплинну мить часу, схоплену світлом, передвіщають пейзажі, що складають зрілий стиль Чейза. 

У цій роботі Чейз зосереджується на знайомій з кінця дев'ятнадцятого століття темі гри дітей. Зазвичай відомий своїми пишними та екзотичними інтер'єрами, в «Хованках» Чейз наголошує на економії об'єктів та заниженій кольоровій гамі, створюючи композицію, яка водночас є радикальною та загадковою. До неї входять лише чотири об'єкти - стілець, рама картини чи дзеркала, східна фіранка та дверний косяк або завіса, за якою ховається дівчинка, спостерігаючи за своїм товаришем по іграх. Нас приваблює захоплена увага цієї дитини, в той же час наш погляд переходить на другу дитину, делікатно розташовану по діагоналі, освітлену променем світла, що пробивається з-за завіси. У цій картині переплітаються два впливи - японізм, стиль живопису, на який вплинула японська естетика, і фотографія. У дусі японізму - можливо, натхненний своїм другом Вістлером - Чейз децентралізував картину, підняв лінію горизонту і кинув виклик законам гравітації. Картина чи дзеркало на стіні ковзає вгору за край полотна, порожній стілець пливе без якоря, а дівчина ширяє перед світлом. Ця композиція перегукується з деякими пізніми пейзажами Чейза з їхніми високими лініями горизонту та піднятим переднім планом. Вплив фотографії помітний у незвичному кадруванні в лівому нижньому куті та дивовижному просторі, що домінує на цій картині. Відмовившись від традиційної композиційної схеми на користь тієї, що передбачає випадковість моменту, Чейз перейняв для себе інтимність і безпосередність вираження фотографії. 

На момент написання цієї роботи Чейз володів фотографіями Ідварда М'юбріджа, піонера екшн-фотографії, що підтверджує зацікавленість художника в новій формі. Як і на фотографії, обрізана фігура Чейза різко окреслена; решта картини трохи розфокусована. У цей час багато художників також переймалися питаннями сприйняття та напруженням між видимим і невидимим, наприклад, джерелом світла, завуальованим завісою. Сама назва - «Схованки» - привертає увагу до цього взаємообміну, який обігрується в композиції.