Дорога до Ветея

Видатний художник французького імпресіонізму Клод Моне був перш за все пейзажистом, який малював світло з неперевершеною майстерністю. Народившись в Парижі, він виріс у Нормандії та навчився малювати на природі з Еженом Буденом та Йоханом Бартольдом Йонкіндом. Хоча він провів більшу частину 1870-х років, живучи в Аржантеї на захід від Парижа біля річки Сени, у 1878 році він переїхав далі на захід до Ветея, де прожив понад три роки. Це був період економічних труднощів для Моне, коли він, його дружина Камілла та їхній маленький син створили домашнє господарство з сімʼєю Ошеде. Дім, який вони ділили, знаходився на головній дорозі до Ветея, яку Моне написав на цій картині. Моне намалював п'ять видів дороги до Ветея з боку Ла-Рош-Гійон, цей — останній із них. Три з цих пов’язаних композицій показують дорогу взимку зі снігом і є прикладами знаменитих effets de neige Моне. Цей приклад показує дорогу восени. Барвиста палітра художника організована навколо дороги, яка відходить у глибину в центральній точці зникнення, класичної пейзажної композиції. Ця картина була придбана Дунканом Філліпсом у молодості та була частиною колекції, коли Філіпс відкрив свої двері для публіки в 1921 році. Він визнав значення Моне для цілого покоління американських художників, які поїхали в Живерні вивчати французький імпресіонізм разом із великим майстром зовнішнього світла та пейзажу. Як одного разу сказав Моне, стоячи біля свого будинку та жестикулюючи навколо: «Це моя студія!»