Francisco Pradilla y Ortiz
Донья Хуана, королева Кастилії Хуана I, була донькою Фердинанда II та Ізабелли I, католицьких монархів Іспанії. Вийшла заміж за Філіпа I; однак він відносно скоро помер від лихоманки, ймовірно, від тифу. Після того, як протягом року вона слідувала за його труною по Іспанії, її відправили (читай: вислали) до монастиря Санта-Клара в Тордесільяс, де вона, як повідомляється, страждала від психічної хвороби до своєї смерті в 1555 році.
На цій картині Франциско Праділья-і-Ортіса 1877 року Донья Хуана Божевільна, овдовіла королева, супроводжує труну свого покійного чоловіка на шляху до Королівської каплиці Гранади, де вона зрештою буде похована. Вона також вагітна на пізнім терміні їхньою дочкою Каталіною Австрійською. Тут ми бачимо, що її горе перевищило межу насичення і починає проявлятися фізично та поведінково. Бідна Хуана: вона збентежена, але плакальники вже не у траурі. Вони терпляче чекають, але нудьгують. Вона абсолютно самотня, і хоча Праділья ставить її в центр композиції, він артикулює її емоційну ізольованість в обличчях придворних у процесії. Це момент, коли вона стає la loca (божевільною).
Якщо ми підібʼємо підсумок всього спектру емоцій, що ця жінка пережила в цей момент, ми можемо переоцінити цей божевільний апозитив. Вона журилася про свого невірного чоловіка, якого палко кохала і який змовився з її батьком, щоб утримати її від престолу. Правдивість її горя є даниною її любові до цього чоловіка, і, пам’ятаючи про це, ми могли б переосмислити це божевілля як просто донью Хуану, яка скидає маску пристойності та потурає людяності.
- Патті Сандерс