Theodore Marceau
Сьогодні я хочу згадати про труднощі та страждання китайських рабинь Сан-Франциско, які насправді були повіями. Після повстання тайпінів (20 мільйонів смертей між 1850-1864 роками) будь-що здавалося б покращенням. Дівчата прибували у ранньому підлітковому віці, їх зв'язували та продавали приблизно за 500 доларів. Чим красивіші та молодші вони були, тим вища була ціна. Їм часто давали велику кількість опіуму, щоб змусити мовчати й зробити залежними. Дівчата жили в маленьких кабінках на вулиці, що називалися "колисками", які були нічим іншим, як брудним борделем. Коли зацікавлений чоловік зупинявся перед "колискою", повія демонструвала верхню частину свого тіла та зваблювала його спокусливими вигуками й рухами. "Китайська дівчина гарна! Зайдеш до мене, будь ласка?". Свої вигуки вона урізноманітнювала більш прямою рекламою свого товару, повним переліком цін і послуг. До пізньої ночі можна було почути жалібний голос китайської дівчини, яка плакала пронизливою, монотонною піснею: "Two bittee lookee, flo bittee feelee, six bittee doee!". Оскільки вони повинні були займатися сексом з десятьма-двадцятьма чоловіками за день, їхнє майбутнє було похмурим і коротким. Багато хто з повій заражався сифілісом, що пошкоджував тіло й розум; після наставала болісна смерть. Перед тим, як це траплялося, деякі власники замикали їх у зачиненому будинку з великою кількістю опіуму, який мали використати для самогубства. Або, якщо вони не могли зробити це самі, їх вбивали. З моменту поневолення тривалість їхнього життя становила близько п'яти років: раби, товар, який можна купити і продати. Мало хто піклувався про них, але в Сан-Франциско такі жінки як Дональдіна Камерон очолили хрестовий похід проти проституції, коли мало хто наважувався підтримувати їх.
Існує не так багато фотографій "колисок", але Теодор Марсо (1859-1922) зробив принаймні цю. Він був власником однієї з перших національних мереж фотостудій у США та дуже розбагатів на студійних портретах. Дата цієї фотографії невідома, ймовірно, кінець 1880-х років; на той час Теодор припинив свою діяльність як студійний фотограф. Я знайшов лише кілька інших нестудійних фотографій, тож, схоже, це не лише рідкісне фото, але й виняткове для самого автора. Слово "bagnio" на фотографії означає "лазня", у Сан-Франциско його зазвичай використовували для позначення борделю.
- Erik Appeldoorn