В різні періоди життя Моне часто проводив час на узбережжі Нормандії, який був одним з його улюблених сюжетів. Етрета, невелике рибальське село та курорт вихідного дня поблизу Гавру, є одним з таких приємних місць, де він часто бував. Художник часто малював на березі і, бажаючи пригод він досліджував майже неприступну ділянку узбережжя на заході. Навіть за найжорстокіших умов він був надворі, змальовуючи пейзаж, рух кораблів чи рибальські човни на гальковому пляжі. Такі човни зображені дещо зверху, і ця смілива перспектива звужує простір, додаючи композиції напругу. Для Моне було важливо передати відчуття пінистих хвиль моря та потоки повітря, для яких він використовує широкі мазки.
Прибережні картини Моне здебільшого зображують безлюдні, спустілі місця, і в його полотнах нічого не вказує на те, що в той час Етрета була популярним курортом. Його цікавили не анекдотичні епізоди, а втілення форми та кольору. Письменник Гі де Мопассан, який на той час також перебував у Етреті і часто зустрічався з Моне, описав метод роботи свого друга, коли той брав із собою п'ять-шість полотен і змінював їх по мірі того, як змінювалось світло. Коли Моне повернувся додому в Живерні в грудні, він привіз із собою понад п’ятдесят напівготових робіт, які згодом закінчив у своїй студії.