Girard Thibault of Antwerp
Мистецтво надихає на вдумливе і медитативне споглядання; таким чином, дія не є першою асоціацією, яку викликає думка про нього.
Насправді походження слова "Мистецтво" вказує на інший напрямок. "Мистецтво", починаючи з французької 10-го століття, відноситься до навичок як результату навчання або практики; на латині "artem" означає не тільки практичний навик. Це слово також етимологічно споріднене зі словом arma, що означає зброя.
Впродовж століть різні види озброєння були не лише бойовим знаряддям і засобом ураження, а й модними аксесуарами, що виражали смак та статус, з прикрашеними руків’ями та поясами, які розвивалися разом із мистецькими рухами та стилями. Зброя була настільки важливою частиною культури, що зразки часто гравіювали відомі художники, такі як Ганс Зебальд Бегам, а поводження зі зброєю було значною частиною освіти європейського дворянина з репетиторами, класами та книгами, які урочисто присвячували цьому предмету. .
"Академія меча" Жирара Тібо з Антверпена — це найдосконаліша книга про фехтування, відома своїми ілюстраціями, підписаними шістнадцятьма фламандськими граверами. Створення цієї книги підтримав король Франції Людовик XIII.
На жаль, незадовго до виходу книги Тібо помер. Він провів своє життя, одержимо створюючи математичний підхід до гри на мечах, шукаючи точні геометричні співвідношення між ворогуючими фехтувальниками. Тібо скомпонував надзвичайно логічну, природну пропорцію бойового простору, виражену через кругову діаграму, яку досі називають таємничим колом, усе з художнім баченням і науково-допитливим підходом.
Хоча це, можливо, дивно сьогодні, але розглядати битву як форму мистецтва тоді не було новим: за п’ять століть до народження Христа китайський стратег і філософ Сунь Цзи написав "Мистецтво війни" — книгу, що складається з 13 розділів, кожен з яких присвячений одному аспекту ведення війни. Мистецтво війни все ще актуальне сьогодні, поза армією, для корпоративних стратегів і підприємців, які прагнуть свого місця на ринку.
Попри те, що в нашому столітті також відбуваються акти насилля, воно є наймирнішим століттям цивілізованого суспільства. Війна більше не є частиною дитячої програми, але скількох людей вона все ще тероризує? Ми всі повинні бути вдячні за мир, ніколи не забувати про жахи війни та відмовлятись слухати тих, хто говорить про її користь.
- Артур Деус Діонісіо