Шмуель Цюгільбойм (1895-1943) – політичний діяч, пов'язаний із соціалістичною партією Бунд, після лютого 1942 року – член Національної ради польського уряду у вигнанні в Лондоні. Він інформував світ про трагічну долю польських євреїв під час німецької окупації. На знак протесту проти байдужості світу до голокосту євреїв покінчив життя самогубством 12 травня 1943 року. У листі до президента Владислава Рачкевича та генерала Владислава Сікорського він писав:
(...) Я не можу ані мовчати, ані жити, коли вбивають останні залишки єврейського народу, який я представляю. Мої товариші у варшавському гетто полягли зі зброєю в руках у своїй останній героїчній боротьбі. Мені не дали можливості померти, як вони, разом з ними. (...) Своєю смертю я хочу висловити найглибший протест проти бездіяльності, з якою світ спостерігає та дозволяє знищення єврейського народу.
Зображена людина знаходиться на межі життя та смерті. Темне тло різко контрастує з блідим обличчям чоловіка. Він водночас безсилий перед масштабами страждань, свідком яких є, та водночас готовий до найвищої жертви. За спиною Шмуеля Цюгільбойма видно червоне сяйво, що йде від палаючого варшавського гетто. Риси обличчя чоловіка виражають безпорадність, але також і гнів. Це прояв його незгоди з безпорадністю, а також пересторога для сучасників. Проблема байдужості до долі переслідуваних залишається актуальною й сьогодні.
Портрет Шмуеля Цюгільбойма був написаний для виставки Шмуель Цюгільбойм. Я не можу ані мовчати, ані жити, яка експонується в Єврейському історичному інституті у Варшаві з 11 травня по 22 липня 2018 року.
Друзі, як ми і обіцяли, хочемо почати перекладати DailyArt іншими мовами. Якщо англійська не є вашою рідною мовою, ми б хотіли дізнатися вашу думку про те, з яких мов нам варто почати! Ось наше коротке опитування. Дякуємо за вашу допомогу! :))