Смерть і життя

У цей день у 1862 році народився Густав Клімт, один із найвидатніших учасників руху віденської сецесії.

Але сьогодні мова піде не тільки про його народження, а й про смерть загалом. Смерть була захопливою темою для багатьох митців. ЇЇ часто уявляли як персоніфіковану силу, також відому як Похмурий Жнець, живий скелет, який спричиняє смерть жертви, прийшовши за ними. Своєю чергою, люди в деяких історіях намагаються зберегти життя, уникаючи візиту Смерті або «обходять» Смерть підкупом чи хитрощами. Але ця частина візуальної уяви не буде ключовою в сьогоднішньому творі.

Але ця картина інша. Поруч зі Смертю (яка тримає дубину!), яка дивиться на «життя» зі зловмисною посмішкою, ми бачимо людський сплеск, який передає яскраве та обнадійливе відчуття. Оголені тіла туляться одне до одного й оточені різнобарвними квітами та орнаментами. У цьому зображенні нескінченного кола життя представлено кожну вікову групу, від немовляти до бабусі. Смерть може забрати життя окремих людей, але саме життя, людство в цілому завжди вислизає від її рук. У сміливій композиції образ являє собою універсальну алегорію, через яку віденський художник унаочнив цикл людського життя. Коло життя повторюється.

Якщо ви хочете знати, що робить Клімта таким відомим, дізнайтесь про це тут :)