У період між 717 і 706 роками до нашої ери цар Саргон II побудував свій новий палац у Хорсабаді, на території сучасного Іраку. Як і в кожному ассирійському палаці, скульптура мала велике значення. На фризах та барельєфах зображали сюжети з дипломатичними стосунками та політичними темами.
Ця сцена символізувала панування ассирійського царя на територіях від Персії до Кіпру і знаходилась в дворі для урочистих церемоній, який вів до тронного залу. Люди підвладні Ассирії мусили платити данину імператору, у випадку з ліванським народом це були поставки кедрової деревини. Як видно, кедрові стовбури перевозили на човнах, можливо, по річці Євфрат. Ліванська деревина славилася своєю якістю і цінувалася як розкішний будівельний матеріал.
Ракурс цього рельєфу нереалістичний, тому що все має однаковий розмір, що допустимо при покритті однаковим візерунком цілих стін. Оскільки Саргон II помер у 705 році до нашої ери, ці візерунки прослужили йому менше року. Після смерті на полі бою його тіло не було знайдено, і похорони не могли відбутися в столиці, через що палац царя було проклято. У наступному році люди покинули місто Хорсабад саме з цієї причини.
Розкопки палацу проводились французами в середині 19 століття, що пояснює, чому ціла кімната в музеї Лувру в Парижі присвячена реконструкції ассирійської скульптури з Хорсабада.
- Кораліна Мерік
P.S. Познайомтесь з творчістю Бехзада тут; він був перським Леонардо!