Двір дитячого притулку в Амстердамі: вільний час by Max Liebermann - 1881 – 1882 - 78.5 x 107.5 cm Двір дитячого притулку в Амстердамі: вільний час by Max Liebermann - 1881 – 1882 - 78.5 x 107.5 cm

Двір дитячого притулку в Амстердамі: вільний час

полотно, олія • 78.5 x 107.5 cm
  • Max Liebermann - 20 July 1847 - 8 February 1935 Max Liebermann 1881 – 1882

Консервативні кола насміхалися над Ліберманом, називаючи його"апостолом каліцтва". Тим не менш, Städelscher Museums-Verein проявив мужність і передбачливість, коли придбав цю ранню ключову роботу відразу після свого заснування в 1899 році. Ліберман зробив начерк мешканців притулку в Амстердамі. Тільки пізніше він написав картину маслом у своїй мюнхенській студії. Ця робота була створена в переламний момент, коли Ліберман залишив позаду коричневі відтінки своєї реалістичної фази та прийняв більш світлу палітру імпресіонізму.

Під керівництвом впливового діяча Леопольда Зоннемана, члена Рейхстагу, засновника та власника газети Frankfurter Zeitung, в 1899 році був створений Städelscher Museums-Verein як установа для колективного просування мистецтва. Приблизно вісімдесят членів суспільства відсвяткували свою першу покупку в 1900 році придбавши картину Макса Лібермана Двір притулку в Амстердамі, яка в той час була предметом жвавих суперечок. Берлінський художник був головним представником німецького імпресіонізму, отже, перебував в опозиції до імперської концепції мистецтва, що знайшла відображення в батальних сценах і публічних пам'ятках перемоги. Але картина також зустріла неприйняття в рядах суспільства. Зоннеманн відреагував оперативно: він зобов'язався сам оплатити частину вартості та в той же час пригрозив піти у відставку. Зважаючи на ці радикальні кроки сіспільство дослухалося й сучасна епоха увійшла до музею у вигляді цієї картини.

Ми представляємо цей шедевр німецького імпресіонізму завдяки музею Штеделя : ) (До речі, німецьку версію DailyArt скоро запустимо!)

P. S. Ще одна знаменита картина музею Штеделя - Гете в Римській Кампанії Йоганна Генріха Вільгельма Тішбейна. Ви можете прочитати про неї тут.