Мати Божа з немовлям постають більшими за натуральну величину, ніби ширяють у повітрі, у залитій світлом наві готичного собору. Усе випромінюється, світиться та виблискує, як дорогоцінне каміння: Ян ван Ейк із вийнятковою майстерністю використовує кольори такої інтенсивної яскравості, що вся панель пронизана унікальним спалахом світла. Як символ і Бога, і Діви Марії, світло є особливо важливим для цієї невеликої картини. Але це не сонячне світло, сяйво якого тут зображено. Беручи до уваги звичайну орієнтацію церковного хору на схід, вражає те, що показане світло йде з півночі: мається на увазі вічне, святе світло. Божественне приходить у присутність усередині церкви, а Мати та Дитя - це бачення, освячене небесним світлом. Реальне і небесне майже нерозрізнені. Позаду Марії, обрамлена двома запаленими свічками, стоїть статуя схожа на Діву Марію, яка стоїть у соборі. Далеко вгорі на хорі над сценою височіє розп’яття, яке захищено спостерігає за яскраво одягненими ангелами, які співають пісню. Скульптура стає видінням: Ісус, немовля на руках у матері на передньому плані, передбачає свою жертовну смерть на задньому плані картини. Картина також дає глядачеві можливість побачити далекий світ, водночас близький до реальності, але водночас віддалений від неї на крок. Відомий іконописець Ервін Панофскі описав це як перегляд у мікроскопі й телескопі одночасно.
Ми представляємо сьогоднішній шедевр завдяки Берлінській картинній галереї <3
P.S. Порівняйте тут це дивовижне зображення Діви Марії з іншим середньовічним - знаменитою Мадонною Оньіссанті створеною Джотто!