Edward Hopper
Що ж, я справді вірю, що ніхто не показував самотність сучасної людини так, як він. В той же час, його роботи дуже кінематографічні; мабуть тому ми відчуваємо таку близькість з ними. У Вранішньому сонці, жінка змодельована за дружиною Гоппера, Джо, дивиться на сонце не показуючи жодних емоцій та, схоже, є загубленою у власних думках. Гола стіна та те, як кімната здіймається над вулицею також свідчать про похмурість та осамітнення, притаманні міському життю.
Більшою частиною свого раннього успіху Гоппер завдячує Джо, яка також була його менеджером. В той час як пара одружилася у 1924, їм обом вже було більше сорока. Джо, художниця та акторка, була успішнішою із них двох. У 1923 її було запрошено взяти участь у групі виставок американських та європейських митців у Бруклінському музеї, вона також заохотила кураторів включити роботи свого чоловіка. Результатом виставки стало перше музейне надбання його робіт.
Джо була єдиною натурницею Гоппера із 1923 до його смерті у 1967, хоча він ніколи не вважав свої роботи її портретами, використовуючи Джо як манекен для "будь-якої жінки". На час створення Вранішнього Сонця Джо було 69 років, незважаючи на це вона зображена в досить ідеалізованому, юнацькому образі.
P.S. Тут є більше про самотність в роботах Гоппера та декілька зворушливих картин ( а тут відома Опівнічники в багатьох мемах). ;-)