Pieter Sluyter after Maria Sibylla Merian
У 17 столітті небагато європейців мали змогу скуштувати банан. Марія Сибілла Меріан описала його особливості такою асоціацією: «його вживають, як яблуко і аналогічного він має приємний аромат, його добре їсти як сирим, так і вареним, у нього товста шкірка, як у лимона...». У своїй ілюстрації вона зображує величезне суцвіття з чоловічими квітками, червоно-помаранчевими приквітками, жіночими квітками, що розпускаються, і також стиглими плодами.
У 1699 році Марія Сибілла Меріан (1647-1717) і її дочка Дороті Марія Ґрафф вирушили в Суринам, щоб вивчати там комах і задокументувати їх зовнішній вигляд. Хоча планувалося, що їхня профінансована власними силами експедиція триватиме пʼять років у 1701 році Меріан повернулась до Амстердама і взялась змінювати свої польові ескізи, щоб підготувати їх до друку; після цього гравери виготовили три мідні пластини. Завдяки її звʼязкам з нідерландськими натуралістами дванадцять передплатників профінансували видання розкішного, розфарбованого вручну видання її роботи. Спостереження Меріан за живими комахами довзволили їй задокументувати їх появу на різних етапах розвитку та у взаємодії з іншими тваринами. «Metamorphosis insectorum Surinamensium» не є виключно ентомологічною роботою; Меріан і Ґрафф також вивчали та записували флору амазонських джунглів, павукоподібних, амфібій, рептилій та дрібних птахів.
На виставці «Рослини і тварини. Атласи природознавства в епоху Ліннея» в музеї палацу короля Яна III у Віланові ви маєте унікальну можливість побачити чотири копії «Metamorphosis insectorum Surinamensium».
Марія Сибілла Меріан - одна з художниць представлених у нашому блокноті з жінками художницями. Лише погляньте!
P.S. Тут ви можете дізнатись більше про мистецтво ботанічної ілюстрації.