Jacques-Louis David
Ця монументальна картина була останньою за довгу кар’єру Жака-Луї Давида. Вигнаний із Франції в 1816 році, оскільки він голосував за стинання голови короля Людовика XVI, і, незважаючи на кілька спроб його друзів повернути митця на батьківщину, гордий Давид вирішив залишитися в Брюсселі до самої смерті. Художник почав писати цю картину в 1821 році й завершив її через три роки. У сюрреалістичній обстановці ми бачимо храм, що літає у хмарах. Марс, бог війни, мовчки дозволяє позбавити себе зброї й піддається чарам Венери. Навколо них знаходяться три Грації, а біля ніг Марса видно Купідона, який розв’язує богові сандалі. Усі фігури оголені й не проявляють жодних ознак збентеження. Є певна насолода в чуттєвості й фривольності сцени, і любов Давида до театральності очевидна. Контраст між значними розмірами твору та любовним сюжетом, який традиційно зображають у невеликому форматі, є щонайменше дивним для художника, який створив собі серйозну репутацію та чиї історичні картини завжди віртуозні у своїй досконалості. Тут він наважується радикально порушити свій попередній стиль у амбітній роботі, яка дивує своєю спробою поєднати античність, ідеалізм і реалізм.
Ми представляємо сьогоднішню роботу завдяки Королівським музеям витончених мистецтв Бельгії.
Шановні користувачі DailyArt, нам потрібна ваша підтримка. Ми хочемо створити новий застосунок DailyArt, і для цього нам потрібно зібрати 100 000 доларів. Будь ласка, дізнайтеся, як ви можете нам допомогти. Дякуємо!
P.S. А ви знаєте, що Жак-Луї Давид написав найвідомішу сцену вбивства в історії мистецтва? Прочитайте про неї та кілька інших жахливих картин.