Claude Monet
Пора насолодитися сонцем і водою!
Картина, яку ми представляємо сьогодні – це разючий приклад імпресіоністської техніки, якій притаманна виняткова освітленість і призматична якість. Цей витвір є одним із двох полотен, що зображують краєвид на зерновий млин у дивовижному селищі Ліметс, що лежить на річці Епт, приблизно за дві милі від резиденції Моне в Живерні.
В обох композиціях Моне насамперед звертає увагу не на сам млин, який бачимо на задньому плані справа, та який здається зменшеним на відстані й пом'якшеним характерним почерком художника. Натомість він зосереджується на тому, щоб упіймати заворожливу гру кольору й світла у відображенні млина на поверхні води. Цей захопливий ефект видно через густе, інтенсивно прописане листя верби, яке частково закриває млин і кам'яний міст.
Цю композицію Моне створив лише за кілька років до того, як розпочав свої відомі серії картин, які досліджують один об'єкт у різноманітних умовах. До цих серій відносять «Стоги сіна» (1890–1891 рр.), «Тополі» (1891 р.), «Руанський собор» (1892–1894 рр.) і, упродовж останніх 25 років життя, його улюблені «Водяні лілії» в Живерні. «Млин у Ліметці» провіщає ці новаторські художні експерименти, вже демонструючи потужний вплив дослідження варіацій у межах одного мотиву.
P.S. Якщо ви хочете досліджувати творчість Моне та інших імпресіоністів, підпишіться на розсилку DailyArt Magazine й отримуйте найцікавіші історії про мистецтво на свою поштову скриньку!