Aubrey Beardsley
Цей витвір Бердслі натхненний романом Александра Дюма-сина 1852 року – зворушливою історією про куртизанку, яка зрікається всього заради свого коханого. Спочатку ця робота була частиною колекції, що зображувала жінку за туалетним столиком, і називалася просто «Дівчина за туалетом». Вважається, що пізніше Бердслі вирішив зробити її зображенням Маргарити Ґотьє, персонажки з роману Дюма, особливо тому, що вона трохи схожа на його більш ранній рисунок 1890 року. Бердслі, який також страждав на туберкульоз і, як і Маргарита, помер від нього, можливо, відчував зв’язок із персонажкою.
На цій гравюрі жінка дивиться на себе в дзеркало, що є темою, яку ми також спостерігаємо в роботах таких художників, як Данте Ґабрієль Россетті та Едґар Деґа, які часто малювали жінок у схожих обстановах. Робота Бердслі досить стильна, з великою чорною фігурою, що займає нижню частину й майже зливається із жінкою. Її руки сховані, а обличчя ледь видно над ошатним мереживним коміром. Гравюра демонструє яскравий вплив японської ксилографії, яка подобалася Бердслі, з великими заливками кольором та силуетними ефектами. Найдетальнішими частинами є предмети на туалетному столику та шпалери з квітчастим візерунком. На обличчі жінки темні тіні й сумний вираз, що може свідчити про хворобу чи втому. Але загалом Бердслі більше зосереджується на візерунках і дизайні, ніж на реалістичності образу.
З першого ж погляду на цю гравюру, вона припала мені до душі; вона така виразна й декоративна водночас!
P.S. Прерафаеліти, японські дереворити, вікторіанська еротика – прочитайте про джерела натхнення, які сформували унікальний стиль Обрі Бердслі.