Albrecht Dürer
«Лицар, Смерть і Диявол» Альбрехта Дюрера – одна з трьох великих гравюр, створених між 1513 і 1514 роками, відомих разом як його Meisterstiche (майстерні гравюри). Іншими двома роботами в цій групі є відома «Меланхолія I» та «Святий Єронім у келії». Хоча ці гравюри не є трилогією в формальному сенсі, вони тісно пов’язані й доповнюють одна одну, кожна з них представляє одну з трьох форм доброчесності середньовічної схоластики: теологічну, інтелектуальну й моральну.
Концепція «християнського лицаря» в цій гравюрі, можливо, була натхнена «Книгою християнського воїна» Еразма Роттердамського (відомого гуманіста доби Ренесансу), яку опублікували в 1504 році. У ній Еразм радить, що шлях доброчесності може здаватися важким і сповненим ворогів – плоті, диявола та світу, проте слід залишатися непохитним: «Усі ті примари й фантоми, які насуваються на тебе, наче ти перебуваєш у самих ущелинах Аїду, ти мусиш відігнати за прикладом віргілієвого Енея… Назад не озирайся».
На гравюрі Дюрер зображує лицаря, який їде через темну нордичну ущелину, стійко ігноруючи постаті Смерті, яка їде на блідому коні й тримає пісковий годинник як memento mori, а також потворного Диявола зі свинячим рилом, який слідує позаду. Спираючись на традицію героїчних кінних портретів, які Дюрер побачив в Італії, лицар уособлює непохитну моральну доброчесність, не відволікаючись на похмурі постаті навколо нього, та залишається вірним своїй місії.
P.S. Чи знайдете ви ящірку на цій гравюрі? Дюрер любив зображувати різноманітних істот зі світу природи. Ось 7 дивовижних тварин, яких зобразив Альбрехт Дюрер.