Édouard Manet
Едуар Мане – один із перших художників XIX століття, який малював модерне життя і став ключовою фігурою в переході від реалізму до імпресіонізму – був зачарований усім, що пов’язане з Іспанією. Його поїздка до Іспанії в 1865 році дала йому змогу розширити свої знання про творчість таких іспанських митців, як Ель Ґреко, де Ґоя та Веласкес, і зобразити сцени та персонажів, характерні для іспанської культури.
У цьому портреті в образі ефектного іспанського юнака-махо (іспанський денді нижчого класу) Мане зобразив свого молодшого брата Ґюстава. Він одягнений у ті ж штани та болеро, які Мане використав для іншої картини, «Мадемуазель В… у фехтувальному костюмі». Обидва твори були виключені з найважливішої офіційної французької художньої виставки того часу, Салону 1863 року, але здобули визнання на так званому Салоні відхилених того ж року. Ця виставка мала велике значення для авангардизму в живописі, що зароджувався: тут були представлені тепер класичні «Сніданок на траві» Мане й «Симфонія в білому № 1. Дівчина в білому» Джеймса Вістлера. Увага критиків також легітимізувала авангардизм у живописі.
Яскраве використання кольору та енергійні мазки пензля Мане заслужили похвалу від багатьох критиків. Однак дехто критикував брак психологічної глибини в зображенні махо, вказуючи, що художник приділив обличчю та рукам не більше уваги, ніж одягу.
P.S. Ось 10 найкращих портретів Едуара Мане. Чи знаєте ви їх усі?