Antoine Watteau
Жан-Антуан Ватто був художником фламандського походження, який став найвидатнішим із французьких послідовників Рубенса. Він відродив стиль бароко, що перебував у занепаді, змістивши його до менш суворого, більш натуралістичного, менш формально класичного рококо. Ватто приписують винахід жанру fêtes galantes («галантна доба») – чарівливих сільських та ідилічних сцен, насичених театральною атмосферою. Деякі з його найвідоміших сюжетів були взяті зі світу італійської комедії та балету.
Як не дивно, попри назву, картина показує лише трохи танців. Чоловік і жінка, пара біля центру картини, звертаються одне до одного через простір, як це робили пари під час менуету, домінантного танцю XVIII століття. Ймовірно, вони виконують підготовчі жести менуету. Ніхто інший на цій картині не танцює, але й ніхто інший не займає стільки простору. Деякі просторові розташування натякають, що кілька інших людей є глядачами і глядачками та мають намір приєднатися до танцю в належний час. Звісно, інші не звертають уваги на танець; і подивіться, як просторово обмежено виглядають на контрасті ті, хто розмовляє. Один крокує вправо, музиканти стежать за тим центральним простором із парою, яка танцює менует, і яка виглядає найбільш вільною та виразною в нашому полі зору.
P.S. Дізнайтеся більше про Жана-Антуана Ватто, загадкового майстра рококо. Щоби прочитати більше історій про інші шедеври Ватто, перегляньте статті внизу сторінки.