Artemisia Gentileschi
"Господь уразив його рукою жінки" – проголошує Юдит, молода єврейка з Бетулії, як розповідається в Біблії. Юдит описує свій сміливий учинок, який звільнив ізраїльтян від облоги силами Навуходоносора. Вона наважилася потрапити до табору Олоферна, грізного ассирійського полководця, одягнувшись у найкращий одяг і вдаючи, що шукає союзу. Захоплений її красою, Олоферн запросив Юдит на великий бенкет у свій намет. Після того, як полководець упав у стан сп’яніння і заснув, Юдит скористалася нагодою, аби застосувати свій ятаган і завдати смертельного удару.
На цій захопливій картині Артемізія Джентілескі, народжена цього дня в 1593 році, зафіксувала момент, коли Юдит убиває Олоферна. Картина водночас сильна та жахлива: Олоферн лежить п’яний на своєму ліжку, його голова схоплена за волосся, а меч устромлений йому в шию; кров ллє так сильно, що забруднює сукню Юдит.
Робота, завершена в Римі після семирічного перебування Артемізії у Флоренції, перегукується з натуралістичним і вольовим стилем, що нагадує Караваджо, яким захоплювалася Артемізія. Незважаючи на дивовижне виконання, картина спочатку викликала суперечки і не була виставлена, як планувалося; Артемізія намагалася домогтися плати за неї, зрештою отримавши її завдяки втручанню свого друга Галілео Галілея після значної затримки й невдовзі після смерті великого герцога Козімо II Медічі в 1621 році.
Сьогодні цей шедевр не лише демонструє драматичну біблійну сцену, але й розповідає особисту й професійну історію Артемізії Джентілескі – жінки, яка проклала шлях художниці в епоху, де домінували чоловіки. Її дивовижна подорож привела її до дворів Риму, Флоренції та Неаполя, до Англії; і зрештою вона стала першою жінкою, прийнятою до Академії живописного мистецтва у Флоренції.
P.S. Як бачите, історія цієї картини дуже складна. Якщо хочете на мить забути про те, що ви знаєте про цей шедевр, і зосередитися на тому, що бачите, вам слід ознайомитися з нашим безкоштовним онлайн-курсом Як Дивитися на Мистецтво, де ми аналізуємо його композицію.
P.P.S. Мистецтво Джентілескі було сповнене виправданого гніву. Але вона була не єдиною художницею, яка виливала свої емоції на полотно. Погляньмо на жіночу лють у мистецтві! Більше історій про мистецтво Артемізії Джентілескі (у тому числі про цю картину) ви знайдете в статтях нижче.