Скрипка й гітара

У 1913 році іспанський художник Хуан Ґріс повністю прийняв принципи кубізму, спираючись на дослідження Пікассо й Брака, а також на власні дослідження Сезанна. Проте Ґріс ніколи не був академічним кубістом, на відміну від багатьох, хто намагався створити жорсткі правила для кубізму, не розуміючи його комплексної візуальної мови. Натомість він розробив унікальний вокабуляр, що ґрунтується на серйозній науковій підготовці, традиції реалістичного живопису та поетичному, автономному підході до композиції, результатом чого став його характерний стиль.

У Скрипці й гітарі полотно поділено на вертикальні частини, кожна з яких містить елементи, намальовані з повним реалізмом, які легко впізнати. Об’ємність, присутня в попередніх роботах Ґріса, майже зникла – залишився лише натяк у фрагменті скла праворуч від скрипки й гітари. Фрагментація простору, досягнута мережею горизонтальних і вертикальних ліній, тепер є визначальною характеристикою його робіт. Цей просторовий підхід підкреслює унікальний аналітичний метод Ґріса.

Усім гарної п'ятниці!

P.S. Якщо ви хочете дізнатися більше про цей усе ще суперечливий стиль, у нас є ідеальний онлайн-курс для вас; ви побачите двома словами, як з’явився кубізм, а потім, як кожен художник повів його в інший бік. :)

P.P.S. – один із найхарактерніших стилів ХХ століття. Наскільки добре ви впізнаєте інші напрямки? Перевірте себе та вгадайте художні рухи в нашій вікторині!