Автопортрет

ХVІII століття у Франції можна розглядати як епоху трансформації для жінок, оскільки вони все частіше виконували нові ролі в суспільстві. Це зрушення також було очевидним у світі мистецтва, де такі художниці-новаторки, як Елізабет Луїз Віже-Лебрен та Аделаїда Лабіль-Ґіяр, почали створювати професійні кар’єри наприкінці століття. Обидві художниці були одними з перших жінок, обраних до Королівської академії живопису та скульптури, проклавши шлях для збільшення числа жінок як в Академії, так і в житті суспільства в цілому.

Одна з таких художниць, Марі-Ґабрієль Капе, що народилася в Ліоні,  навчалася в Парижі під керівництвом Лабіль-Ґіяр. Капе була серед 21 художниці, які виставили свої роботи в Салоні 1791 року, одразу після Французької революції. На своєму автопортреті (намальованому близько 1783 року) Капе представлена з крейдою для малювання в ручці, сидячи перед мольбертом. На картині зображено її юне обличчя у 22 роки, сяйливе та свіже; вона одягнена в блакитну атласну сукню зі стильним вирізом, прикрашену відповідними стрічками, які перегукуються з легким духом ХVІII століття. Проте, окрім чарівності рококо, цей портрет також випромінює пряму, непорушну якість, яка натякає на розвиток художніх стилів наступної епохи. У той час назрівала буря Французької революції, і світ мистецтва почав резонувати з відродженим ідеалізмом, натхненим класичним мистецтвом Греції та Риму, а також реалізмом, налаштованим на громадянство, що з’являлося в суспільстві.

Мені подобається цей автопортрет: Капе така впевнена й пишається своєю професією й талантом. Ви можете знайти цю картину в нашому бестселері — Наборі 50 Листівок Художниць. :)

P.S. Ось 10 відомих автопортретів художниць! Ви знаєте їх усіх?