Пекуче сонце, що сходить над південним норвезьким архіпелагом, є одним із найвідоміших мотивів Едварда Мунка. Грандіозний шедевр, який ми представляємо сьогодні, домінує в широченному просторі актової зали Університету Осло, привертаючи увагу глядачів своїми величезними розмірами, невимушеною фронтальністю та потужними образами.
Мунк змінив роль сонця на цьому розписі від простого елемента до всеосяжної присутності. Його сяйливі промені освітлюють води океану, оголені скелі північного ландшафту й тонку смужку зелені, що розділяє землю та море. Чиста, пряма лінія горизонту відмежовує воду від неба. Величезне сонце є джерелом усього живого, воно всепроникне, сяє з небес на землю й море, а його промені простягаються у вічність.
P.S. Едвард Мунк був зачарований природним світлом. Перегляньте його картини норвезьких літніх ночей.
P.P.S. Шведська версія DailyArt доступна вже кілька днів! Якщо ви бажаєте допомогти нам покращити її, заповніть цю форму.