Jacek Malczewski
Сьогодні неділя, тож перенесімося до прекрасного Кракова (Польща) та колекції Національного Музею. Сьогодні ми покажемо автопортрет Яцека Мальчевського – польського художника-символіста, одного з центральних діячів руху Молода Польща.
Автопортрет у білій сукні займає особливе місце у творчості художника серед незліченної кількості автопортретів. Мальчевський зображує верхню половину свого тіла, одягнену в білу жіночу блузу з пишними рукавами; зав'язаний комір, прикрашений золотою застібкою; і білий модний берет із червоною стрічкою, яка щільно прилягає до скронь. Широкий шкіряний ремінь горця поверх різнокольорового плетеного пояса обтягує стегна. Церемонна поза з правою рукою на стегні (лицарський жест) і демонстрація лівою рукою пензля як атрибута покликання художника надає портрету офіційний характер, хоча й він не позбавлений гротескних елементів.
Автопортрети Мальчевського викликали особливе роздратування у сучасних йому критиків, що звинувачували художника в надмірній гордості та схильності до "костюмування". Картина, як і всі символічні твори, не піддається однозначному тлумаченню; можна лише спробувати прочитати її значення. Ця картина, розглянута на тлі інших автопортретів, у яких Мальчевський постає у різних іпостасях, привертає увагу поєднанням чоловічого та жіночого, народного та шляхетного, химерних елементів костюма, а також метафорами використаних кольорів. Поєднання суперечливих рис одягу, що трактується як матеріальна ознака особистості, може натякати на почуття митця у досягненні розвитку власного андрогінного духу повноти. Ідея андрогіна як первісної, утраченої людської фігури та необхідної мети прагнень людства походить від гностицизму. Це було одне з основних питань літературно-художнього символізму. Раніше воно було присутнє в романтичній містиці, спадкоємцем і послідовником якої був Мальчевський. Згідно з уявленнями романтиків і символістів, художники й поети, як люди, що перетинають інтелектуальні й духовні обрії епохи, прагнучи до краси й ідеалу, завжди сильніше відчували неповноту людської природи й потребу відновити втрачену досконалість. Як вищі духи, вони були ближче до досягнення ідеалу.
У творчості Мальчевського символічна інтеграція особистості також підкреслена набором кольорів. Білий колір, який домінує на картині як живописний еквівалент божественного світла, є метафорою досконалості, але він також поєднаний зі жіночим елементом. З іншого боку, вкраплення червоного амаранту можуть бути ознакою чоловічої стихії та водночас вираженням страждання, яке завжди супроводжує роль геніального митця.
P.S. Яцек Мальчевський був одним із ключових митців руху Молода Польща. Відкрийте для себе зображення смерті Мальчевським.